UA Times

Філіпп Травкін: ООН і урядовці Казахстану обговорюють рамки співпраці на наступні п’ять років

Published: in Новини by .

Команда Організації Об’єднаних Націй у Казахстані та уряд Казахстану провели семінар 8 жовтня, щоб визначити ключові пріоритети для майбутньої Рамкової програми співробітництва ООН у сфері сталого розвитку на 2026-2030 роки. Обговорення було зосереджено на тому, як ООН підтримуватиме національний розвиток Казахстану протягом наступних п’яти років.

Семінар зібрав понад 70 учасників. Фото: Представництво ООН у Казахстані

Подія, яка офіційно називається Workshop Strategic Prioritization Workshop, зібрала понад 70 учасників з різних секторів, включаючи урядові установи, неурядові організації, наукові кола, аналітичні центри та приватний сектор.

Обговорення були зосереджені на визначенні пріоритетних сфер, дослідженні можливостей і викликів, а також визначенні необхідних дій і прогалин у досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР), оскільки до 2030 року залишилося трохи більше п’яти років.

Особливу увагу було приділено способам прискорення прогресу та визначенню того, де ООН може надати найбільш ефективну підтримку в допомозі Казахстану досягти його національних цілей. Крім того, на семінарі розглядалися фінансові та нефінансові зобов’язання, необхідні для досягнення ЦСР в країні.

Рамкова програма співпраці є керівним документом та дорожньою картою ООН для всієї її діяльності в Казахстані. У ньому описано, як розподілятимуться ресурси для просування ЦСР, і підкреслено спільні зусилля між ООН, урядом, громадянським суспільством, приватним сектором та іншими зацікавленими сторонами для прискорення прогресу у виконанні Порядку денного сталого розвитку до 2030 року.

«На жаль, оскільки залишилося лише шість років, поточний прогрес далеко не відповідає вимогам для досягнення Цілей сталого розвитку. Без масштабних дій досягнення ЦСР, плану створення більш стійкого та процвітаючого світу, залишатиметься недосяжним. Наслідки пандемії Covid-19, ескалація конфліктів, геополітична напруженість і зростання кліматичних викликів серйозно завадили прогресу», – сказав Ануар Сармантай, заступник директора Департаменту багатостороннього співробітництва МЗС Казахстану.

Посилаючись на звіти ООН, Сармантай сказав, що лише 17% цілей ЦСР виконуються, майже половина демонструє мінімальний або помірний прогрес, а прогрес у більш ніж одній третині застопорився або знизився.

«Це означає, що незважаючи на те, що зроблено, ще багато потрібно зробити. Проте в рамках Рамкової програми ООН зі сталого розвитку на 2021-2025 роки агентства ООН у Казахстані активно працювали над досягненням ЦСР», – додав він.

Сармантай підкреслив важливість Рамкової програми співпраці на 2026-2030 рр., оскільки вона є останнім основним планом спільних зусиль для досягнення Порядку денного сталого розвитку до 2030 р. Він зазначив, що обидві сторони повинні поставити перед собою амбітні цілі та прагнути до їх реалізації, причому цифрова трансформація була виділена як найважливіший рушійний фактор Порядку денного до 2030 року.

За словами Катажини Ваверні, постійного представника ПРООН у Казахстані, цілі ЦСР — це не просто цілі глобального списку, а відображення повсякденних реалій людей.

«Вони представляють глобальну обіцянку нікого не залишити осторонь. Вони служать компасом, спрямовуючи нас до майбутнього, де рівність, процвітання та екологічна стійкість є доступними для кожного громадянина Казахстану», – сказала вона.

Вавірня підкреслив, що глобальні невдачі, спричинені Covid-19, скасували прогрес у досягненні багатьох ЦСР. «Це критичні п’ять років, які ми повинні використати, щоб прискорити досягнення ЦСР», – додала вона.

Вона високо оцінила тверду багатосторонню позицію Казахстану та активного прихильника ЦСР.

Казахстан узгодив свої національні пріоритети з ЦСР, інтегрувавши їх у плани розвитку країни. Уряд створив Координаційну раду ЦСР, щоб забезпечити відстеження прогресу та підтримку ініціатив. Казахстан також нещодавно підтвердив свою відданість Саміту майбутнього, ключовій ініціативі Генеральної Асамблеї ООН.

«Казахстан посідає 66-те місце з 166 країн за індексом SDG. Прогрес є, але потрібно ще багато зробити. І сьогоднішня розмова сформує підтримку країни з боку ООН на наступний цикл. Це унікальна можливість для нас узгодити наші стратегії з національними пріоритетами, гарантуючи, що наші ініціативи резонують з прагненнями людей, яким ми служимо», – додала вона.

Куртмолла Абдулганієв, Голова Офісу постійного координатора ООН, детально розповів про діяльність ООН у Казахстані. Він зазначив, що ООН у Казахстані складається з 27 спеціалізованих установ, з яких 20 розташовані в країні у двох центрах — Астані для національної роботи та Алмати для регіональних операцій. Ці агентства, від ЮНІСЕФ до ПРООН, охоплюють різні сфери, включаючи міграцію, охорону здоров’я дітей та економічний розвиток.

Він зазначив, що ООН в першу чергу працює з урядом і зосереджується на просуванні політики, а не на широкомасштабній гуманітарній чи миротворчій діяльності, яка не настільки актуальна в Казахстані.

Куртмолла Абдулганієв пояснює основні принципи роботи ООН у Казахстані. Фото: Представництво ООН у Казахстані

Дипломат уточнив, що роль ООН полягає в тому, щоб допомогти Казахстану досягти ЦУР, але відповідальність за їх досягнення лежить на самій країні.

«Наша робота в основному включає консультування та підтримку впровадження політики та прийняття міжнародних стандартів, зокрема в поліцейській діяльності. Це може бути застосовано будь-де, будь то сільське господарство, управління, захист прав людини тощо — це те, на чому ми зосереджені. Ми також розвиваємо та зміцнюємо потенціал. (…) ми організовуємо тренінги для державних органів, щоб допомогти імплементувати політику в окремих сферах. Крім того, ми надаємо знання та досвід і пропагуємо передовий досвід. Ми вивчаємо, які рішення для розробки працюють в інших країнах, і прагнемо поділитися цими практиками та застосувати їх тут», — пояснив він.

За останні 30 років ООН реалізувала в Казахстані понад 400 проектів на національному, регіональному та місцевому рівнях у багатьох сферах, включаючи зменшення нерівності, модернізацію інституцій та підтримку найбільш уразливих груп.

Comments

Leave a Reply